Напередодні Страсних днів

Напередодні Страсних днів – 

про те, що насамперед варто встигнути.

 

 

Триває довга мандрівка посту і наближається останній тиждень, а особливо три Великі дні, як ми їх називаємо. Як варто пережити ці дні і як дотримуватись посту у найважливіший для християнина час у році?

Чи не найбільш доцільно під час переживання Ісусових терпінь – відчувати їх усією своєю істотою.

Звісно, у піст важливіше вгамувати свого язика, ніж їсти хліб і пити воду. Однак і одне і друге добре в поєднанні.

Переживаючи події Великого четверга – Тайної вечері, на якій було встановлено Таїнство Святої Євхаристії, слід, насамперед, постаратись бути присутнім на всіх богослужіннях – бо саме вони вводять нас в історію того, що відбувається.

З моменту вечірнього четвергового богослужіння починається період пригадування Ісусових терпінь – і особистого посту кожного з нас. Бог був готовий віддати своє життя – і зробив це. 

Чим готові пожертвувати ми з вдячністю? Чи пожертвуємо чимось, що дуже для нас цінне. Або відмовимо собі у чомусь, що віддаляє від Бога.

І наша жертва насправді дуже маленька – Ісус вмирав, терплячи муки і знущання від людей, зраду від найближчих, за провини усіх нас. 

У Велику П’ятницю, коли відбувається виставлення Плащаниці, пригадуємо розп’яття Ісусове і смерть. Тому в цей день усі ми маємо насамперед бути вдячними за Божу любов до кінця і пережити його з пошаною у світлі знання про Воскресіння.

Велика Субота – день тиші, коли Боже Тіло лежить заховане у гробі. І в цей день теж мав би бути дотриманий піст. Хоча як не манять нас освячені продукти, бо, здебільшого, їх святять у суботу напередодні, куштувати слід лише після Пасхальної Літургії.

Все, що й справді варто встигнути за останні дні перед Воскресінням – це приготувати свою душу до оновлення, до зустрічі з воскреслим Христом – щоб розпочати звичні щоденні кроки надалі із твердою надією на Воскресіння.

Помити вікна, прибрати і наготувати обід – це зовсім не кінцева мета. І якщо домашні клопоти забирають у нас забагато часу і сил, згадаймо про Марію і Марту. Котра з них обрала кращу частку для себе?

Не так багато днів у році відведено для такої чудової нагоди – просто бути з Христом. Бути, як колись єдиний з учнів – Іван. Не відрікатись, не вишукувати непотрібних справ тоді, коли просто треба бути. Бо жертва Ісуса – за кожного з нас.